Абревіатури та графічні скорочення
Абревіатура (від лат. скорочую) - скорочене складене слово (іменник), утворений поєднанням початкових літер, початкових складів, частин слів. Абревіатура має граматичне оформлення (рід, число) і функціонує як в усному, так і в письмовому мовленні. Наприклад: СБУ, ВНЗ, Мінвуглепром та ін. За вимовою розрізняють такі види абревіатур [127]: -Ініціальні (буквені) - утворені поєднанням назв перших букв кількох слів. На письмі вони передаються великими буквами. Наприклад: МВС, ОРД, ДАІ, ВНЗ, РВВС, ЧАЕС, СБУ, РУ тощо.
- Змішані - утворені за допомогою частини слова та
цілого слова: спецгрупа, опергрупа, райвідділ, адміннагляд, меддопомога,
державтоінспекція, оперуповноважений тощо.
Багато з них стали загальновживаними й увійшли в словниковий
запас як повноправні лексичні одиниці. Вони постійно вживаються в різних стилях
писемної мови, в тому числі й в офіційно-діловому.
Вимова абревіатур багато в чому залежить від кількості, а
також розміщення в ній голосних і приголосних звуків. Найголовнішими
закономірностями вимови абревіатур можна вважати такі [125]:
1. Абревіатури вимовляються як звичайні слова, за
звуками: міськвно, соцзабез, загс тощо.
2. За звуками вимовляються також ініціально-звукові
абревіатури, що складаються з ініціалів: ХДПУ, ТРК, СНІД, ДТП тощо.
Однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами
цифр: К- 19, Т- 150, АН- 24.
Графічні скорочення - це економне позначення слів
у документах, їх особливість у тому, що вони вимовляються повністю і
скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень
значень метричних мір: м - метр, мм - міліметр, см - сантиметр) пишуться
з крапками на місці скорочення.
Основним критерієм скорочуваності є доступність.
Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття;
б) для вживання в писемній мові.
Графічні скорочення для зорового сприйняття не мають
граматичного оформлення, позначаються малими літерами, записуються [125]:
а) через дробову риску: о/с (особовий склад), в/ч
(військова частина), р/р (розрахунковий рахунок), п/п (порядковий номер) тощо;
б) через дефіс: м-ць (місяць), б-ка (бібліотека), в-во
(видавництво), р-н (район), ф-ція (функція) тощо.
У писемній мові слова скорочуються на приголосну, після якої
ставиться крапка: кв. (квартира), гр. (громадянин), див. (дивись), обл. (область),
с. (село), стор. (сторінка), укр. (український) тощо.
Зберігається написання великих та малих літер, дефісів,
наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал
(Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в
слові, і на ь. Наприклад: слово український може бути скорочене: укр.,
україн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після
першого приголосного: змін, робота, відмін, навчання. За збігом двох
і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і
після останнього приголосного [125]: мід.у мідн. (мідний)', висот.,
висоти, (висотний).
До загальноприйнятих скорочень належать:
акад. - академік, вид - видання, гр. -
громадянин, див. - дивись, доц, - доцент, ім. -
імені, і т.д. - і так далі, і т. ін. - і таке інше, і
под. - і подібне, напр. - наприклад, н.е - нашої ери,
о. - острів, обл. - область, проф. - професор, р. - рік,
ріка, рр. - роки, с. - село, сторінка, т -
товариш, том, тт. - томи.
Використовуючи абревіатуру та графічні скорочення, слід
дотримуватися таких вимог:
1. Скорочення повинно бути зрозумілим і легко розгортатися в
повну назву.
2. Скорочення не має збігатися за формою зі словом чи
скороченням, уже наявним у мові. Наприклад, ДДУ (Дніпродзержинський
державний університет).
3.Скорочене слово мусить зберігати ознакову форму в тексті.
Слід також пам'ятати [127]:
1.Загальноприйняті скорочення вживаються при переліку і
посиланнях поряд з цифрами: 1 млн., 50 см, 86 кг.
2.Географічні та топографічні поняття скорочують тільки
перед словами, до яких вони відносяться. Наприклад: Київ, вул. Солом'янська,
затока р. Дніпро, пл. Перемога тощо.
З.Слово "рік" скорочується тільки при цифрах.
Наприклад: 2002 р., на позначення періоду часу пишуть 2003-2005 рр., якщо
ж між роками є прийменник "по" , тоді слід писати: з 2003 р. по
2005 р.
4.При обчисленні часу в документах пишуть: 20 год. або
20-00, 8 год. 45 хв. або 8-45, слова
"ранок", "день", "вечір" не вживаються.
5.Скорочені назви марок машин, літаків, що складаються з
окремих буквених чи змішаних індексів, пишуться без лапок великими літерами:
ФІАТ, ВАЗ-69, ТУ-144.
6.Запис порядкових числівників відрізняється від кількісних:
а) вводяться в текст з відмінковим закінченням: студент 5-го курсу,
засуджено до 3-х років позбавлення волі; б) при перерахуванні закінчення
вживається лише один раз: студенти І, 2, 3-го курсів.
7. Приблизна кількість відтворюється за допомогою слів понад,
до, більш, менш; до вересня 2003р., понад п'яти мільйонів гривень було
вилучено...
8.Складні слова, де перша частина позначається цифрою,
записуються за зразком: 15-річні злочинці, 50-кілометрова відстань,
15-літнє дівча.