Особливості кадрового обліку добровольців тероборони
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву», на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Беручи до уваги роз’яснення Міністерства економіки України, ця гарантія поширюється і на добровольців тероборони, які уклали відповідний контракт. Така ж позиція відображена і в наказі Міноборони України «Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони» від 07.03.2022 р. № 84, де зазначено, що на добровольця, який уклав контракт, поширюються гарантії, передбачені ст. 119 Кодексу законів про працю України. Водночас, враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, роботодавцю в кожному конкретному випадку слід виходити із рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який витрачає працівник на цю діяльність, та ефективність і можливість виконання його обов’язків за трудовим договором.